Істина нерідко висловлюється у формі жарту.

Заплативши мільярдами життів, людина купила право жити на Землі, і це право належить йому всупереч усім прибульцям. Воно залишилося б за ним, якби марсіяни навіть удесятеро могутніші. Бо людина живе і вмирає недаремно.

Якщо взагалі хтось врятується, то це той, хто не втратить голову.

У них немає мужності, немає  гордості, вони не вміють сильно бажати. А без цього людина гроша ламаного не вартує.

Коли більшість людей відчуває потребу в якійсь справі, слабкі й ті, що самі себе розслаблюють нескінченними міркуваннями, вигадують релігію, бездіяльну та проповідуючу смирення перед насильством, перед волею Божою.

Розумом людина визнає, що життя - це безперервна боротьба за існування.

З нескінченним самозадоволенням снували люди по всій земній кулі, займаючись своїми справами і перебуваючи в безтурботній впевненості, що вони є владики матерії. Можливо, інфузорія під мікроскопом перебуває у тій самій впевненості.

Вони вічно поспішають на роботу, — я бачив їх тисячі, зі сніданком у кишені, вони біжать як божевільні, думаючи тільки про те, як потрапити на поїзд, у страху, що їх звільнять, якщо вони запізняться. Працюють вони, не вникаючи у справу; потім поспішають додому, боячись запізнитися на обід; увечері сидять удома, побоюючись ходити глухими вулицями; сплять з дружинами, на яких одружувалися не з любові, а тому, що у них були гроші і вони сподівалися забезпечити своє жалюгідне існування. Життя їх застраховане від нещасних випадків. А в неділю вони бояться занапастити свою душу. Наче пекло створено для кроликів!

Іноді я страждаю від дивного відчуття відчуженості від самого себе та навколишнього світу.

Тривога вимотує людину.