Іванна Вишневська. Тектоніка
Дружина має бути лагідною, смиренною та терплячою. Вона ніколи ні в чому не повинна суперечити чоловікові і задовольняти всі його бажання, нічого і ніколи не вимагаючи натомість.
Дружина має бути лагідною, смиренною та терплячою. Вона ніколи ні в чому не повинна суперечити чоловікові і задовольняти всі його бажання, нічого і ніколи не вимагаючи натомість.
Навіть після чотирьох років щасливого шлюбу Язмін не могла стверджувати, що чоловіче кохання в тому вигляді, в якому його завжди уявляють собі наївні дівчатка, існує. Але вона точно знала одне: куди важливішою за всю романтичну мішуру, продиктовану світу масовою культурою, була чоловіча відданість і вірність. Адже красиві слова про неземне кохання, не підкріплені ні діями, ні рішеннями, ні бажанням поступитися коханій людині, перетворюються на порожній звук. І мовчазна любов виявляється куди краще, ніж голословні зізнання, що гуркотять на весь білий світ. Адже справжнє кохання немає.
Своїми вчинками ми пишемо долю. Помиляємось, горюємо, зустрічаємо своє щастя. Часто ми випадково згортаємо зі свого шляху і губимося. Як би це не звучало, але такі страшні речі потрібні нам. Тільки вони можуть повернути нас назад на істинний шлях, показуючи всю суть нашого світу.
Національність не має жодного значення, якщо люди підходять один одному і поділяють загальний світогляд та цінності.
Правду ж кажуть – у щасливому шлюбі дівчата розквітають.
Кожна людина на Землі має своє призначення. Якщо він здійснив його, Бог забирає цю людину до себе на небеса, щоб віддати належне. Його душа пізнає рай. Але якщо шлях людини ще не закінчений, Бог захистить його від будь-якого зла тут і вкаже тобі на нього, щоб ти врятував йому життя. Якщо ж ні — ти безсилий будеш щось зробити. Він все одно набуде своєї смерті.
Далеко не кожен зможе так легко відпустити кохану людину, забуваючи про власний егоїзм. Так. Величина любові часом теж пізнається лише після смерті.
Я вбивав, про що не раз шкодував потім. Щиро каявся, але повернути до життя померлих неможливо. Тому я знаю ціну життя, як ніхто інший. Як і смерті... І для хорошої людини нічого страшного в ній немає. Вона дарує спокій. Нескінченний спокій.
Мало кому вдається перетворити улюблене заняття на професію. Тим паче художнику. Адже мистецтвом ситий не будеш, казав дівчинці батько. А треба мати твердий ґрунт під ногами, інакше цей безжальний світ зламає тебе в одну мить, навіть не замислюючись.
Все в цьому світі має свою ціну, навіть найблагородніші пориви та бажання.