Хто пожив, та не став поблажливим до інших, той сам не заслуговує на поблажливість. А хто може сказати, що він поблажливості не потребує?

Я й не підозрювала, що в мене сумний вигляд. Я думаю, це тому, що я одна, все одна, з усім моїм добром, з усім моїм злом. Нема кому простягнути руку. Хто підходить до мене, того не треба; а кого б хотіла... той іде повз.

Нема чого мішати; живуть одні дурні та розумники.

Серце в неї було дуже любляче і м'яке: життя її швидко перемело.

— Поезія — мова богів.

Всі почуття можуть призвести до любові, до пристрасті, все: ненависть, жаль, байдужість, благоговіння, дружба, страх, навіть зневага. Так, всі почуття … виключаючи одного: подяки.
Подяка — борг ; кожна людина платить свої борги... але кохання — не гроші.

Хто не бачив таких сліз в очах улюбленої істоти, той ще не відчував, якою мірою, завмираючи весь від подяки і від сорому, може бути щасливою на землі людина.

Пам'ятаєте, ви вчора говорили про крила?.. Крила у мене виросли — та летіти нема куди.

Правда — повітря, без якого дихати не можна.

У валізі виявилося порожнє місце, і я кладу в нього сіно; так і в життєвій нашій валізі: чим би її не набили, аби порожнечі не було.