Знаки, знаки... Справжні знаки - ось чого ми геть-чисто не вміємо сприймати. Здавалося б, все вже ясніше ясного і серце знає: подано знак, аж ні! Не вірить, погоджуватися не хоче, чинить опір. Що ж ми так товстошкірі, а?

На останні гроші накупили порожніх круасанів і нагодували ними всіх, у кому збереглася хоч крапля здорового глузду. Таких набралося трохи – деяким з них дісталося навіть по два порожні круасани, з'ївши які вони відразу сказали:«Краще б один, але з чорною смородиною».

Мені більше подобається "ні", ніж "є". Тому що всяке "ні" означає "вже ні" або "ще ні": у "ні" - минуле і майбутнє, у "ні" - історія, а у "є" історії не буває.

Топоніміка - це дійсність мови, а мова, Його Величність Мова - єдиний, хто пам'ятає. Можна видимістю навколо пальця обвести, формою обдурити, обдурити силуетом, але не ім'ям! По одязі зустрічають, за розумом проводжають, на ім'я пам'ятають...