Безпросвітна жорстокість тривалий час не викликає більше жалості. Вона  викликає звикання. Емоції сильні на контрасті.

До речі, навіщо ви взагалі граєте в американський баскетбол. Що, лапта гірша?

Показують дівчину. Герої займаються сексом. Олександр каже, що триває підготовка до олімпіади. Всі. Чому люблять? За що люблять? Що подобається один одному? Нічого цього немає. Та в порнусі характери краще розкриваються! Без жартів.

[Джейсон Меттьюс, сценарист: Росія вживає активних заходів у вигляді політичних кампаній, а ще там є ксенофобія: вони постійно чекають настання ворога]. Послухайте, це вони ксенофоби, вони чекають настання ворога. Їхня система не знає що творить, а ми знімаємо кіно про напад росіян, корейців, їх збоченців-повія і їхню систему, тому що вони дійсно хочуть напасти, а їхня система виробляє повій і збоченців. Ось що означає світ без ксенофобії до будь-кого.

Навіть якби Тарівердієва кремували, його б порох перекинувся! Вкотре. Кінороби примудрилися разом із музикою потягнути ще й по суті сцену, при цьому жодної логіки, яка б підводила персонажів до вчинків, природно немає. Нахера? Замість розвитку характерів просто підкинули нам асоціації.«Ми такі самі, як вони! Ми такі самі! У нас музика та сама, значить і все інше таке ж! Ну, відчуйте Новий рік, у нас Тарівердіїв!» Тільки ви не такі. Ви нахабні ділки-імітатори, мімікріруючі сутенери, що підлаштовують свої фільми-повії під будь-що або будь-кого, аби їх купили.

Щоб зіграти чужого тобі персонажа, потрібен талант. Щоб погано зіграти саму себе, таланту потрібно не менше.

Будь ласка, не треба вважати, що цей фільм знімали для того, щоб принизити певну групу людей! Цей фільм принижує людство своїм існуванням!

Недостатньо просто врубати сумну музику та розповісти сумну історію! Тож не працює! Візьмемо ту саму«Клініку». Серія 2, сезон 8, у якій вмирав чорний пацієнт. Здавалося б, ми теж не бачили його сім'ю, ми не бачили флешбеків або чогось із його життя. Перед нами просто прикутий до ліжка чоловік, який невдовзі помре. Чому ж його історія викликає співпереживання і смуток? Та тому що він не картонка, у нього є людські потреби, у нього людська поведінка. Він не вивалює все потаємне першому зустрічному в першу хвилину знайомства. Принаймні для глядача. Те саме не роблять і звичайні люди, такі як ми з вами. Щоб співпереживати, ти хочеш розкриття персонажів.

Кіномова, в якій немає  розкриття персонажа... Мавп, чи що?

Психам місце у лікарні. Серйозно, скільки можна використовувати це голлівудське кліше раз на раз? Вам не здається, що на цих посадах в основі лежить розрахунок, планування, адекватність, але ось проблема — адже це потягне за собою необхідність пояснення, потрібно буде розкривати персонажа, але навіщо паритися? Нехай буде крутий безумець і його вчинки виправдовувати не треба.