Перш ніж висловити людині свою думку, подумай про те, чи може вона її прийняти.

У Китаї жила людина, якій подобалися дракони, і весь його одяг та обстановка в будинку були прикрашені їхніми зображеннями. Про його захоплення стало відомо цареві драконів, і одного прекрасного дня перед вікном цієї людини з'явився справжній дракон. Кажуть, що людина ця померла від страху.

Коли трапляється щось незвичайне, наївно стверджувати, що це — таємниця, або ознака якихось майбутніх подій… Знамення мають місце лише в очах того, хто дивиться.

Безпринципно вважати, що ти не можеш досягти всього, чого досягали великі майстри. Майстри – це люди, і ти – теж людина. Якщо ти знаєш, що можеш стати таким самим, як вони, ти вже на шляху до цього.
Майстер Іттей казав:«Конфуцій став мудрецем тому, що прагнув вчення з п'ятнадцятирічного віку, а не тому, що навчався на старості років». Це нагадує буддистський вислів: Є намір, буде і прозріння.

Хоч би як ти говорив, формально чи неформально, завжди дивися в очі слухачеві. Чемне вітання слід вимовляти один раз, на початку розмови, і більше не повторювати. Говорити, опустивши погляд, неввічливо.

Виявляй велике співчуття та допомагай людям.

Ніколи не думай, що ти досягнув потрібного ступеня розуміння. Завжди кажи собі: "Цього недостатньо".