Юлія Словачівська. Непросто Марія, або Вогонь кохання, хвиля надії

– Аферистки! - Зробила висновок юристка. - Обзавестися новими ксівами і поводитися як зразкові дівчинки з гарної сім'ї! Зрозуміло?
– Так! - Гаркнули в унісон подруги і вилетіли в коридор з криком: - Тітонька дозволила нам курити траву, ковтати ЛСД, пити абсент і глушити віскі!

Докладніше

Юлія Словачівська. Заміж за Чорного Володаря, або Чоловіки скрізь однакові

— Мучить мене, отче, одне запитання...
— Розкажи мені, дочко моя, сподіваюся, я полегшу твої муки.
Безперечно! Неодмінно! Отримай, фашист, гранату!
— Чому, коли ти розмовляєш із Богом — це названо молитвою, а коли Бог  із тобою — шизофренією?

Докладніше

Юлія Словачівська. Навіщо ви, дівчата, гарних любите, чи воно мені треба?

Боже, знову ранок! Лише головою до подушки, очі закриєш і на тобі - підйом. Ну хто б знав, як не хочеться вставати! Втім, у мене ще є п'ять хвилин до дзвінка будильника, можна полежати на своє задоволення, поки цей механічний садист не почав дзвонити. Огидний винахід людства, але, на жаль, необхідний. Навіть не розплющуючи очей, по морді будильника бачу: готується, сволота, дзвеніти...

Докладніше