Чак Паланік. Задуха
Колись я думав, що кожна з них — щось особливе. Але голі вони однакові.
Колись я думав, що кожна з них — щось особливе. Але голі вони однакові.
Будь-яка робота по дому, навіть найнеприємніша, найнудніша, за яку не хочеться братися взагалі ніколи — це все одно краще, ніж просто чекати.
Я вигадую дуже мало. Багато людей розповідають мені те, що вони, за їхніми словами, раніше нікому не розповідали. У всіх, так би мовити, у нас є нюх на проникливі розповіді. Мені завжди говорили, що розповідь має чіпати читачів, на рівні внутрішніх органів, має розбивати серце та викликати легку нудоту.
До 30 років твоє життя перетворюється на спробу уникнути того хлопця, на кого ти перетворився, щоб уникнути того хлопця, на якого ти перетворився, щоб не зустрічатися з тим хлопцем, ким ти був спочатку.
Не важливо, скільки розкіш ти отримаєш, все одно чогось не вистачатиме.
Коли проблема роздута до гігантських величин, коли нам демонструють дуже багато лякаючих прикладів, нам чомусь робиться однаково. Ми стаємо байдужими. Ми відмовляємося робити будь-які дії, оскільки майбутня катастрофа здається нам неминучою. Раз і ми вже в пастці. Це і є наркотизація.
Коли проблема роздута до гігантських величин, коли нам демонструють дуже багато лякаючих прикладів, нам чомусь робиться однаково. Ми стаємо байдужими. Ми відмовляємося робити будь-які дії, оскільки майбутня катастрофа здається нам неминучою. Раз і ми вже в пастці. Це і є наркотизація.
І тут вона опинилася на острові Уейтенсі, де все відповідало ідеалу.
А потім виявилося, що вона не відповідає ідеалу.
Для співробітників ФБР, які«відпрацьовують» серійних убивць, Тихоокеанський північний захід – це забійна зона Америки, бо народ тут довірливий та доброзичливий. Пустельна, дика місцевість завжди під рукою. Клімат дощовий і все дуже швидко згниває.