Ми думали, що все на світі

Забуття, щебінь і попел...

А в серці правда усміхалась

І години свого чекала.
Сльоза — гарячою кров'ю

на білому ініє скла…

А в серці правда усміхалася

і години свого чекала.

Прийшов, як життя, короткий,
прощальний, тихий вечір.
Кінець усьому рідному...
А я хочу бути вічним! Листя в саду кривав'я
і душу мені знівечить,
палає мідь заходу...
А я хочу бути вічним! Який цей світ прекрасний!
Не задуйте свічки...
Будь вічним, цей вечір,
і я нехай буду вічний!

Доля взяла моє серце
і тебе вклала мені в груди.

Якщо тобі дадуть лінований папір, пиши впоперек.