Я буваю корисною, нещадною і навіть небезпечною.

Я ніколи не вдаю.

Я частина, а не ціле.

Я безліч і єдність.

Я не більше, ніж я маю.

Але й не менше.

Закоханість не можна поділити з іншою людиною. Вона  ніколи не буває взаємним почуттям, тому що на цьому етапі немає суб'єкта, здатного його розділити.

Закоханість – це безумство. Ми нічого не отримуємо натомість, і це неминуче. З точки зору медицини ми маємо всю симптоматику картини божевілля, що супроводжується елементами марення та маніакальної екзальтації.
Кохання, навпаки, — супердорогою продукт симбіозу розуму і почуттів. Він більш довговічний та стійкий. Проте зберегти кохання — тяжка праця.

До того ж, треба вміти відпускати. Я не згодна з тими, хто пропонує триматися за відносини, що віджили. Союз двох людей триває рівно стільки, скільки потрібно, тобто доти, доки сприяє їхньому розвитку: іноді кілька тижнів, іноді все життя.
Єдина можливість підтримувати відносини, що постійно оновлюються, — не чіплятися за старе і, якщо настав час, розлучитися з тим, чого вже немає.

Хоч як це здасться дивним, не настільки важливим є характер партнера. Важливіше те почуття захищеності, яке я відчуваю поряд з ним, і його благополуччя поряд зі мною, насолода від близькості людини, яка дбає про те, щоб мені було добре, зауважує, що мені потрібно, і із задоволенням це дає. Це і є кохання.

Ми можемо подивитися на свої руки, ноги і живіт... Проте є деякі частини тіла, які ми ніколи не бачили самі, наприклад, наше обличчя, що має настільки важливе значення, що важко повірити, що ми ніколи не зможемо подивитись на нього. на власні очі...
Щоб візуально познайомитися з цими частинами, прихованими від нашого погляду, ми потребуємо дзеркало.
Так само у нашому характері, способі життя присутні аспекти, недоступні нашому сприйняттю. Щоб їх побачити, нам теж потрібне дзеркало … І єдине дзеркало, в яке ми можемо зазирнути, — це іншелюдина. Погляд іншого відкриває нам те, що не можуть побачити наші очі.
Як і в реальності, що підкоряється законам фізики, точність відображення залежить від якості дзеркала та відстані, з якої ми дивимося. Чим незамутнішим буде дзеркало, тим детальнішим і правдивішим буде образ. Чим ближче ми підійдемо до дзеркала, щоб подивитись своє відображення, тим виразніше ми себе розглянемо.
Найкраще, найточніше із дзеркал — взаємини у парі. Тільки завдяки їм ми можемо розглянути поблизу своїх найгірших і кращих сторін.

Немає безконфліктних особистих відносин. Конфлікти неминучі у будь-яких відносинах для людей.

Коли любиш, тебе турбує щастя іншого. Не більше та не менше. Щастя, яке заповнює тіло і душу, тільки міцніє, коли ми приймаємо кохану людину, не бажаючи її змінити.

Все життя ми намагаємося побудувати нові дороги, нові мости, нові стежки, щоб те безмежне кохання, яке ми шукаємо, могло нас знайти і досягти нашого серця. Ми так само з надією дивимося на лінію горизонту: про всяк випадок.

Встати на шлях діалогу — набагато ефективніше та розумніше, ніж намагатися доводити, яким егоїстичним чи чуйним може бути кожен.

Ми на дотик рухаємося у стосунках, від доброго до поганого і навпаки. Любов, відносини, які нам дорогі, можна зберегти, тільки якщо ми зізнаємося собі, що ж з нами насправді відбувається, тільки якщо ми не приховуватимемо від себе правду, не заперечуючи її або вдаючи, що нічого не відбувається.
Усвідомлення - велика сила. То ж зрозуміємо, що з нами відбувається, і віддамося цьому почуттю. Це лише допоможе дбайливо будувати відносини взаємної довіри та зберегти симпатію один до одного.