А ти чула про тибетське колесо Сансар? Воно постійно обертається, і всі наші почуття та цінності виявляються то внизу, то вгорі. То виблискують на сонці, то потопають у пітьмі. І лише справжнє кохання – вісь цього колеса, а тому не рухається з місця.
Брехати по-справжньому у мене не виходить, а ось нести всяку нешкідливу нісенітницю - це я обожнюю.
- Любите музику? - Запитала моя нова знайома.
— Якщо вона гарна і звучить у доброму світі.
— У хорошому світі немає хорошої музики. Повітря у доброму світі не вагається.
Якщо все буде так, як хочеться, то жити стане нецікаво.
- Як вам добре відомо, ціна речей - поняття відносне, визначається природним чином, виходячи з балансу попиту та пропозиції. Якщо я скажу, що бажаю у вас щось купити, а ви дасте відповідь, що продавати не хочете, ціна зросте.
— Мені відомий ринковий принцип. І все-таки настільки вам необхідно, щоб я написав ваш портрет? Ви можете без нього обійтися?
— Так, ви маєте рацію: я можу без нього обійтися. Але в мені живе цікавість. Яким вийде портрет, якщо його напишіть ви? І я хочу це дізнатися. Для себе. Іншими словами, я сам призначив ціну власної цікавості.
— І ваша цікавість коштує чималих грошей.
Він весело посміхнувся.
— Якщо цікавитися чимось із чистої цікавості, вона стає тільки сильнішою. А за це доводиться платити.
Вже якщо кішка до чогось звикла, вона так і живе за правилами і нічого не змінюватиме, доки не станеться щось таке... серйозне. Ну там... котяче кохання або нещасний випадок.
Хоч би якою була істина, неможливо заповнити втрату коханої людини.
Ніяка істина,
Ніяка щирість,
Ніяка сила,
Ніяка доброта не можуть заповнити її.
Нам залишається лише пережити це горе і чогось навчитися,
Але ця наука ніяк не знадобиться, коли настане черга наступного раптового горя.
Таке почуття, що завдяки тому, що тебе зустрів, зміг трохи полюбити цей світ.
Коротше, коли ти у лісі, ти стаєш частиною лісу. Весь, без залишку. Потрапив під дощ – ти частина дощу. Приходить ранок - частина ранку. Сидиш зі мною — стаєш часткою мене. Ось так. Якщо коротко.