Приємна така туга. Щось на кшталт мовчання сосни, з якої полетіли птахи.

Як будь—яка красива дівчинка, вирощена в турботі та коханні, а в результаті безнадійно зіпсована, вона  віртуозно та талановито вміла поранити почуття інших людей.

Бо всі його пристрасні метафори надто нагадували попередні ласки за п'ять хвилин до ліжка. Ці юні діви просто фізично відчували, як він гладить їх по спині елегантними формулами, шепочучи на вушко гарячі теореми.

Двері, що одного разу зачинилися, вже ніколи не відчиняться двічі, але це зовсім не означає, що потрібно заважати дверям зачинятися.

Головне — не вір своїм очам. Справжня реальність лише одна, і точка.

Все — таки звичка дивовижна річ. Варто позбутися крихітної деталі, як відразу починає здаватися, ніби весь світ кинув тебе напризволяще.

У будь—якій фортеці за тривалої облоги рано чи пізно відкривається пролом. Причому в найнесподіванішому місці.

Розмовляти з людиною, в якій нічого не подобається, — непристойно.

Гітаристи, як правило, ніколи не миють посуд. Пошкодиш собі палець — і нема чого жити на світі.

Невже вона  справді означає для мене більше, ніж я вважав? Але в якому значенні? Здається мені, ця дівчинка щось на кшталт зашифрованого послання. Яке я вже отримав, але ніяк не можу прочитати