У двадцять років ми всі шкодуємо про те, що робили в чотирнадцять, у тридцять три шкодуємо про те, що робили в двадцять п'ять, а ближче до п'ятдесяти, здається, починаємо шкодувати про все поспіль. Але ось що я зрозумів: до біса всі ці жалю.

Люди вважають, що якщо на екрані два актори люблять один одного, це означає, що і в житті вони люблять один одного. Ніхто навіть не замислюється, що нам просто платять за це гроші, а на знімальному майданчику хтось обов'язково твердить:«Грайте старанніше, виродки, я вам не вірю».

Я помітив, що ті люди, яких я вважаю талановитими — такі, як Мілош Форман, Алехандро Аменабар, Коени та Вуді Аллен, працюють за одним принципом: я не знаю, що я роблю, я не знаю, як я це роблю, я просто намагаюся робити це – ось і все.

Головне в кіно - це історія. Так вважають усі. А мені здається, що головне, як ти її розповідаєш.

Жодна премія не здатна зробити тебе по-справжньому добрим актором. "Оскар" потрібен лише для того, щоб змусити глядача прийти в кіно.