ДВОЕ: Два Закохані Одинокі Однодумці.

Все скінчено... В. С. Е К. О. Н. Ч. Е. Н. О... збожеволіти: я так легко написав ці десять літер, а прийняти їх сенс не в змозі.

Кожне покоління має своїх героїв: деякі з них гинуть, інших осягає найгірша доля – про них просто забувають.

Щастя немає.
Кохання - вигадки.
І нічого страшного. Le bonheur n'existe pas.
L'amour є imposible.
Rien n'est grave.

Я багато чого ненавиджу, але дещо люблю тебе в тому числі.

Вечірка, яка починається з тисняви ​​біля дверей, при тому, що всередині немає  ні душі, це – правильна вечірка.

Чому нам стає не по собі від романтики? Ми соромимося своїх почуттів. Шаркаємось від високих слів, як від чуми. Не оспівувати ж власну нездатність любити.

Бувають такі ночі, коли спати недозволена розкіш. Спати заради того, щоб прокинутися від поганого сну. Щоб нічого цього взагалі не було. Хочеться викреслити власне життя.

Все проходить - любов, мистецтво, планета Земля, ви, я. Особливо я...

З кожним днем ​​ми все більше страждаємо і рвемося один до одного. Ми ллємо сльози вже багато років. Але вона, як і я, знає, що нічого не можна змінити.
Наш найпрекрасніший доказ любові — вічна розлука.