Ми підсіли на бажання як на наркотик.

Я мертва людина. Я прокидаюся вранці, і мені нестерпно хочеться одного спати. Я одягаюсь у чорне: ношу жалобу по собі. Жалоба по людині, якою не стала.

Як утомливо не бути закоханим: весь час треба когось спокушати, а конкуренція жорстока. Жахливо, коли так хочеться бути коханим. Думаю, саме у цей момент я вирішив стати відомим.

Хочете когось прив'язати до себе — киньте його.

Нічого не поробиш - то ми вдаємося любові, то любов зраджує нас.

Як же я не зустрічав її раніше? Якого біса я був знайомий зі стількими людьми, якщо ця дівчина не входила до їхнього числа?

У мене завжди була ця проблема: мені не вірили, хоч би що я робив, навіть коли я говорив правду.

Є щось гірше, ніж життя з тобою, це життя без тебе.

Ти ходиш до повій не з цинізму, о ні, - ти йдеш до них зі страху перед любов'ю. Вони займаються з тобою сексом, рівно нічого не відчуваючи, доставляють насолоду, не завдаючи душевного болю.

— Ти справді хочеш, щоб ми були все ж таки на«ти»?
— Я хочу, щоб ми були о-на-ти.