Отже, Сервантес писав, Дон Кіхот жив, а я читав, і у всіх трьох було одне завдання: повернутись спиною до навколишньої дійсності та створити паралельний світ, що дозволив би на зміну похмурому створити більш привабливий час, веселу, романтичну, повну пригод. Коли наміри збігаються, коли троє - автор, його герой і читач - налаштовані однаково, книга набуває завершеності і може все.