Пригнічувати ближнього значно легше, якщо нічого не знаєш про нього. Совість тоді не мучить...

Багато тінь померлих зайняті лише тим, що лижуть хвилі річки смерті, тому що вона тече від нас і зберігає солоний смак нашого моря. Від огиди річка ця здіймається, починає текти назад і несе мертвих назад у життя. А вони щасливі, співають пісні подяки і гладять обурену річку.

Цитати Гете, крім іншого, сліпуче виділяються і натомість прози будь-якого письменника.

Батьки, які чекають від своїх дітей подяки (є навіть такі, які її вимагають), подібні до лихварів: вони охоче ризикують капіталом, аби отримати відсотки.

Шлях до ближнього для мене дуже далекий.

... прикрашати взагалі не в звичаях американців...

У перехідні періоди — а таким для мене був останній тиждень і теперішній момент — мене часто охоплює сумне, але спокійне здивування власною бездушністю. Я відокремлений від усіх речей порожнім простором, через межі якого навіть не прагну пробитися.

Книга має бути сокирою для замерзлого в нас моря.

Мученики недооцінюють тіла, вони намагаються підняти його на хресті. У цьому вони єдині зі своїми супротивниками.

Нерозв'язне питання, чи я зламаний? Чи я гину? Всі ознаки говорять за це (холод, отупіння, стан нервів, розсіяність, нездатність до роботи, головний біль, безсоння); майже єдине, що каже проти цього, – надія.