Завдавати людям зло  здебільшого не так небезпечно, як робити їм надто багато добра.

Переставши любити, ми радіємо, коли нам зраджують, тим самим звільняючи нас від необхідності зберігати вірність.

Нам дарує радість не те, що нас оточує, а наше ставлення до оточуючого, і ми щасливі володіючи тим, що любимо, а не тим, що інші вважають гідним любові.

Ніщо так не заважає природності, як бажання здаватися природним.

Нам слід було б дивуватися тільки нашій здатності чогось ще дивуватися.

Розум у більшості жінок служить не так для зміцнення їх розсудливості, як для виправдання їх нерозсудливостей.

Остаточно скучивши, ми перестаємо нудьгувати.

Вірність, яку вдається зберегти лише ціною великих зусиль, анітрохи не краще за зраду.

Майже всі порядні жінки – це сховані скарби, яких ніхто не знайшов лише тому, що ніхто не шукав.

Небезпечно дорікати боязкості тих, кого хочуть від неї зцілити.