Федір Михайлович Достоєвський. Щоденник письменника

Немає людини, готової повторювати частіше російської:«яка мені справа, що про мене скажуть», або:«зовсім я не дбаю про спільну думку» — і немає людини, яка б більше російської (знову-таки цивілізованої) більше боялася, більше тремтіла спільної думки, те, що про нього скажуть чи подумають. Це відбувається саме від глибоко в ньому затаївшегося неповаги до себе, при неосяжному, зрозуміло, зарозумілості і марнославстві. Ці дві протилежності завжди сидять майже у будь-якій інтелігентній російській і для нього ж першої і нестерпні, так що кожен з них носить як би«пекло в душі».

Докладніше