Поки складні шлюпки A і B намагалися забратися подалі від місця катастрофи, сотні тонучих кричали і благали про допомогу. Їхні голоси злилися в один безперервний шум. Для кочегара Джорджа Кеміша, що управляє веслом у шлюпці #9, це було схоже на крики сотень тисяч футбольних фанатів на матчі британського кубка. Для Джека Тейєра, що лежить поперек кіля шлюпки B, це було схоже на нічний гул сарани в лісах, що лунав у самому розпалі літа, вдома, в Пенсільванії.