Знаєш, що мені в тобі подобається, — довірливо сказав Хемуль, — те, що ти такий мовчазний. Можна подумати, що ти дуже розумний.

Не варто хвилюватись. У світі немає  нічого страшнішого за нас самих.

О моя чудова, моя дивовижна катастрофа...

Дорога дівчинко, — трохи роздратовано відповіла бабуся, — кожна людина має зробити свої помилки.