Немає стосунків дивніше й делікатніше, ніж стосунки людей, які знають один одного лише зорово, — вони зустрічаються щодня і щогодини, один за одним спостерігають, вимушені, в силу загальноприйнятих правил або власної примхи зберігати зовнішню байдужість — ні поклону, ні слова. Занепокоєння, надмірна цікавість витають між ними, істерія незадоволеної, неприродно пригніченої потреби у спілкуванні, у взаєморозумінні, але насамперед щось на кшталт схвильованої поваги. бо людина любить і поважає іншого, доки не може судити про нього, і любовна туга — наслідок недостатнього знання.

Все велике стверджує себе як якесь«всупереч» - всупереч горю і муці, всупереч бідності, занедбаності, неміч і тисяч перешкод.