- Бачиш, у злі завжди закладені паростки його поразки, - сказав ангел. - Сама його природа - заперечення, і саме тому включає знищення, навіть у хвилини здається перемоги. І не має значення, наскільки його план грандіозний, добре спланований, захищений від помилок – за визначенням властива злу гріховність обрушиться на самих зловмисників. І не має значення, наскільки вони досягнуть успіху у справах своїх, бо в кінці самі вони покличуть загибель на голови свої. І задуми їхні розіб'ються об скелі неправедності, і впадуть вони в безодню забуття, і зникнуть безвісти.
Кроулі замислився.
- Та ні, - сказав він нарешті. - Готовий посперечатися, хтось просто проколовся.

— Ну, мені час, — сказала Сьюзен. — Рівно опівночі пані Ноно перевіряє спальні.
— І скільки спалень у школі? - поцікавився ворон.
— Близько тридцяти.
— І ти віриш, що вона перевіряє всі спальні рівно опівночі , але не віриш у Зубну Фею та Санта-Хрякуса?

Відьми майже нічого не бояться, пояснювала міс Тік, але найдосвідченіші і наймогутніші, хоч і не говорять про це вголос, бояться того, що вони називають«звернутися до зла». Занадто легко дозволити собі одну-другу маленьку жорстоку витівку тільки тому, що в тебе є сила, а в інших її немає ; дуже легко почати думати, що люди навколо мало що означають; дуже легко вирішити, що уявлення про добро і зло поширюються на будь-кого, тільки не на тебе. Але варто піти цією доріжкою, і скінчиш свої дні одна в пряничному будиночку, мерзотно хихикаючи, пускаючи слини і вирощуючи бородавки на носі.

— Єдине, що я бачу, це темрява, — поскаржився Ерік.
- Не-а, її ти теж не бачиш.

— Але ж є великі справи, які варто віддати життя.
- Ні, немає  таких справ! Бо життя в тебе одне, а великих діл — як собак нерізаних.
— О боги, та як же можна жити з такою філософією?
- Довго!

Бувають моменти, коли ти дивишся на всесвіт і думаєш:«А як щодо мене?», і чуєш, як всесвіт відповідає:«Ну і що щодо тебе?».

- Так. Все дуже акуратно підлаштовано. Одна суцільна брехня.
— Учора ти сказала, що все зрозуміла.
— Так, тут суцільна брехня. Така сама брехня, як із масками.
- А що за брехня з масками?
— Говорять, маски приховують людські обличчя.
- Ну і що? Маски і справді приховують обличчя!
- Не обличчя, а обличчя. Тільки те, що зовні

Ви можете думати про відьом що завгодно, але передусім вони цінували практичність.

Найшвидший спосіб пересування — це перебувати там, де потрібно.

Ось у цьому біда з думками: вони самі собою виникають, а потім пролазять тобі в голову, сподіваючись, що ти їх подумаєш. Такі думки треба гнати геть, інакше вони тебе здолають, зламають, і ти перетворишся на стару каргу, що хихотить.