Доброчесність - це великодушність, з радістю готове служити всім і кожному, але суспільство не надто дорожить цією якістю. Оцініть себе дешево - вами стануть нехтувати, топтати вас ногами; цінуйте себе високо, хоч би й не за заслугами — і вас шануватимуть. Суспільство загалом на рідкість погано розуміється на людях. Єдиний його критерій - "що скажуть інші". Єдине його мірило — почуття самозбереження. Чи зберіг такий свій стан? Чи зберегла така свою чистоту? Як видно, лише дуже рідкісні люди здатні часом висловити самостійну думку.

Вона чудово знала, що означає зустрічатися з людьми, які до тебе байдужі, блукати в натовпі, якого немає  до тебе жодного діла. Чи вона  цього не зазнала? Хіба вона  не самотня і зараз? Хіба серед тих, кого вона  знає, є хоч хтось, у кому вона  могла б шукати співчуття? Жодної людини! Вона  повністю надана своїм думам та сумнівам.

Справжнє кохання — річ дуже тонка. Її полум'я мерехтить, як блукаючий болотяний вогник, і, танцюючи, відноситься в казкові царства радостей. Воно ж вирує, як вогонь у печі. На жаль, як часто воно харчується ревнощами!

Полум'я кохання не можна роздмухати за бажанням, як вугілля в каміні. Якщо вогонь згас - значить, все скінчено.

... за великого оборотного капіталу завжди можна знайти прибуткову справу.

Ніколи? Неабияке слово, якщо йдеться про віскі!

Як нескінченно далекі одне від одного написане слово та таємна думка!

Одна людина переростає іншу. Погляди людей змінюються – звідси зміни у взаєминах.

У бурю гарна будь-яка гавань.

Бувають такі рідкісні, особливі натури, які приходять у світ, не знаючи навіщо, і йдуть з життя, так нічого й не зрозумівши.