Якби не ночі, дні були б наполовину менш яскравими.

Людині, яка пережила справжню трагедію, не потрібна нічия жалість. Жаль цінується дешево. Вся жалість світу не варта і ламаного гроша.

Травмовані тіло та мозок не просто схожі на диктатуру; вони і є диктатура. Немає  більш безжального тирана, ніж біль, немає  жорстокішого деспота, ніж сплутаність свідомості.

Цікаво, скільки людей ходить навколо нас із жахливими таємницями, захованими в їхньому серці?

Дізнавшись, чого хоче людина, ти впізнаєш людину.

Пекло, виявляється, не одне, Поллі, правда? Їх може бути безліч.

Причина моїх почуттів тільки в мені, ти не несеш за них відповідальності.

Гадаю, холодно буває скрізь. Готовий сперечатися, сніг випадає навіть у пеклі, хоч і сумніваюся, що він довго там лежить.

Сміх, що ураган: досягнувши певного рівня, він виходить на режим самопідживлення та самопідтримування. Ти смієшся не тому, що жарти кумедні, але тому, що кумедним стає твій стан.

Ти думаєш: "Ну гаразд, я все розумію, я готовий до гіршого", але все одно чіпляєшся за надію. Це і є найгірше.
Це тебе й убиває.