Великі події завжди починаються буденно. У когось засвітилася фотоплівка, щоб через півстоліття було створено атомну бомбу. Когось висікли за неуспішність і посадили за уроки на жорсткому стільці, і він винаходить водяні матраци. Світ складається зі сплетіння причин і наслідків, і дехто стверджує, що це гармонія. Ніщо, запевняють вони, не випадково, і долі наші вирішені наперед. Втім, їх залишається все менше, таких людей, головним чином через їхню манеру переходити вулицю, покладаючись на долю більше, ніж на сигнали світлофора. Представники ж філософської школи, заснованої на так званій теорії хаосу, навпаки, виживають і множаться, бо намагаються зовсім не переходити вулицю.