Софія Яківна Парнок
Ні до кого нікому ніколи
не було, немає і не буде справи.
Мчать під небом замерзлим
— Куди? Люди знають куди! -
Вогнедишні поїзди.
Ніколи, колись, колись, так,
Скоромовкою залізною, в такт
Серцебиття світу!
Ні до кого нікому ніколи
не було, немає і не буде справи.
Мчать під небом замерзлим
— Куди? Люди знають куди! -
Вогнедишні поїзди.
Ніколи, колись, колись, так,
Скоромовкою залізною, в такт
Серцебиття світу!