Геній ворожий не юрбі, а посередності.

Усі її подруги були одружені. Їхнє становище відрізнялося стабільністю. У них було сімейне вогнище. Зрозуміло, не всі її подруги жили добре. Деякі зраджували своїм чоловікам. Деякі грубо ними зневажали. Багато самі терпіли зради. Але при цьому вони були одружені. Сама наявність чоловіка робила їх повноцінними в очах оточуючих. Чоловік був абсолютно необхідний. Його слід мати хоча б як предмет ненависті.

З літературою було покінчено.
Дні потягнулися тяжкою низкою. Сон, кефір, робота, самотність. Колеги, бачачи мій стан, занепокоїлися. Познайомили мене з розвиненою дівчиною Фрідою Штейн.
Ми провели дві години у ресторані. Грала музика. Фріда читала меню, як Тору, справа наліво. Ми замовили млинці та каву.
Фріда сказала:
— Усі ми люди певного кола. Я кивнув.
— Сподіваюся, і ви людина певного кола?
- Так, - сказав я.
- Якого саме?
- Четвертого, - кажу, - якщо ви маєте на увазі кола пекла.
- Браво! - сказала дівчина. Я зараз же замовив шампанське.

Двоє – це більше, ніж Ти та Я. Двоє – це Ми...

Світ недосконалий. Засадами суспільства є користолюбство, страх і продажність. Конфлікт мрії з дійсністю не вщухає тисячоліттями. Замість бажаної гармонії землі панують хаос і безладдя. Більше того, щось подібне ми виявили у власній душі. Ми прагнемо досконалості, а навколо тріумфує вульгарність.

Чим безнадійніша мета, тим глибші емоції.

Редагував«Вогнище» дитячий письменник Сахарнов. Я прочитав його книги. Вони мені сподобались. Невибагливі морські історії. Він випускав шість-сім книжок за рік. Недарма вважають, що океанські ресурси безмежні.

— Думаю, Толстой не погодився б жити у цьому похмурому районі!
— Толстой не погодився б жити цього... року!

Безкорислива брехня – це не брехня, це поезія.