Взагалі, не часто зустрічаються люди, щедро наділені талантами — і ще доброю душею. Де вони? Адже їх має бути багато…

Важко не капнути тушшю, коли переписуєш роман чи збірку поезій. У красивому зошиті пишеш з особливим старанням, і все одно вона  швидко набуває брудного вигляду.

Невже хоч одна людина скаже, що квіти вишні йому набридали, бо вони розпускаються щороку?

Я лише споглядаю потаємне серце осіннього місяця.

У холодних небесах
Вишневим кольором прикинувся
пурхаючий сніжок,
І на одну коротку мить
Злегка повіяло навесні.

Якими нікчемними здаються мені ті жінки, які, не мріючи про краще майбутнє, ревниво дбають про своє буденне сімейне щастя!