Завжди так боїшся темряви в собі! Невже ти не розумієш? Поки борешся з темрявою, перебуваєш серед світла.

Де є життя, там є і надія. Моя надія спалахнула як свічка у темряві.

Досить лише частки секунди, щоб пустити все життя під укіс. А щоби все виправити, потрібно зробити стільки вірних кроків! І здається, що між однією вдалою спробою та наступною – цілий океан. Але в цю хвилину я вирішила, що подолаю будь—яку відстань, знову і знову, доки не виграю. Я не здамся.

Дурні під час бою відволікаються на слова, а воїни цим користуються.

Мало кому подобається, якщо хтось бачить його страждання, а горе змушує страждати найсильніше.

Більшість людей може бути лише проблиском у великій темряві часу. Але ти, Елен Аквілло, не іскра, що швидко гасне. Ти станеш смолоскипом у ночі, якщо насмілишся горіти.

Усі Імперії рано чи пізно гинуть.

Дивно, але мовчання може бути таким же приголомшливим, як крик.

Мені не треба вірити в надприродне. Особливо зараз, коли наяву все гірше, ніж у кошмарних снах.

На жаль, іноді монстри переслідують нас і після своєї смерті, залишаючись такими ж могутніми, якими вони були за життя.