С'юзен Коллінз. Сойка переспівниця

— Як ти справляєшся з цим?
Фінник дивиться на мене з недовірою.
- Я не впораюся, Кітніссе! Абсолютно. Щоранку я висмикую себе з кошмарів і бачу, що в реальному світі нічого не змінилося. — Щось у виразі мого обличчя змушує його замовкнути.
— Краще не піддаватися цьому. Зібрати себе наново вдесятеро складніше, ніж розсипатися на шматки.

Докладніше

С'юзен Коллінз. І спалахне полум'я

Я намагалася зрозуміти, що відчула під час поцілунку, сподобався мені він чи я була обурена, але все, що я насправді могла згадати - це дотик губ Гейла і аромат апельсинів, яким все ще пахла його шкіра.

Докладніше

С'юзен Коллінз. Голодні ігри

— А потім того ж дня на уроці музики вчителька запитала, хто знає«Пісня долини», і ти одразу підняла руку. Вчителька поставила тебе на стільчик і попросила заспівати. І я готовий присягнутися, що всі птахи за вікном замовкли, поки ти співала.
— Та гаразд, перестань, — кажу я, сміючись.
- Ні, це так. І коли ти закінчила, я вже знав, що любитиму тебе до кінця життя... А наступні одинадцять років я збирався з духом, щоб заговорити з тобою.

Докладніше