Привид блукає планетою, привид Леніна. Мабуть, жодному смертному до нього не вдавалося настільки змінити вигляд Росії, як, втім, і всього світу. Слід, залишений ним у світовій історії, незрівнянно відчутніший за спадщину, скажімо, Олександра Македонського, Тамерлана чи Наполеона, — він один зумів змінити хід історії. Те, що сьогодні позначають словом«комунізм», — творіння його думки, дитя його плідного розуму, виплекане ним за довгі роки вигнання. Його фанатична волябула тим важелем, за допомогою якого він мав намір вивести Землю на нову орбіту, облюбовану і задану виключно ним самим, і він рвонув важіль з такою силою, що й досі здригаються земні надра.
Для того щоб зрозуміти, що таке комунізм, необхідно ближче дізнатися про цю людину, проникнути в її внутрішній світ, тільки таким чином можна знайти пояснення того, як у глибинах його розуму народилася ця теорія з властивими їй догмами. Без нього було б російської революції. Він називав себе марксистом, насправді перекроював і переінакшував Маркса, як йому було завгодно для досягнення власної мети. У ньому було більше середньовічного владики, ніж Маркса.

Зі свого дитинства він запам'ятав незліченні змови, інтриги, зради, людей, які прагнуть правління вбивствами чи хитрістю. Чутливий, начитаний хлопчик, який не по роках добре розумівся на політиці, чудово розумів небезпеку свого високого становища. Джерело багатьох трагедій його царювання - у дитячих страхах, жахах.

Горе, що так тяжко тиснуло, вийшло з берегів. Відтепер жорстокість стане провідною силою його життя, вбивство — найкращим товаришем, смерть навколо приноситиме втіху. Лють обрушиться на все і вся — країну, бояр, друзів. На сцену виходить цар – убивця.