... я тобі відкрию
ту книгу чорного
гріха, що схована в мені.
... адже ця недуга -
у моїй душі.
Роберт Гелбрейт. Шовкопряд
Роберт Гелбрейт. Поклик зозулі
Представники роду людського, за рідкісними винятками, люблять поговорити; питання лише у тому, як викликати їх на відвертість.
Роберт Гелбрейт. Поклик зозулі
У середу зарядив дощ. Лондонська негода, вогка і сіра, оголювала безпристрасний образ старовинного міста: бліді постаті під чорними парасольками, незнищенний запах сирого одягу, мірний стукіт нічних струменів у шибку.
Роберт Гелбрейт. Поклик зозулі
Померти - це все одно, що піти з вечірки, а тому не варто сумувати, якщо звалити доведеться раніше.
Роберт Гелбрейт. Поклик зозулі
Гашиш, навіть вживається по духовним міркувань, робить споживача тупим параноїком.