Матеріальні докази, за якими треба збігати та притягнути сюди, мені не потрібні. Я хочу, щоб доказ можна було тримати в розумі, доторкнутися до нього, відчути його запах, відчувати його цілком. Але це неможливо. Щоб вірити в існування речі, ти маєш постійно мати її при собі. Землю в кишеню не покладеш або ж людину. А я хочу досягти того, щоб завжди мати при собі будь-яку річ. Щоб я міг вірити у її існування. Це так обтяжливо — кудись іти, брати щось фізично існуюче, аби довести щось. Я не люблю реальних речей, тому що їх завжди можна забути де-небудь або залишити, а потім перестати в них вірити.

Дозвольте мені померти раніше за мої голоси.

З жінками завжди так: виходять заміж і беруть собі чуже ім'я, щоби зникнути без сліду.

Кожен сам собі помічник.

Цей вогонь нічого не спалював, він зігрівав... Він і не знав, що вогонь може бути таким.

... деякі люди не гідні носити одяг, який вони носять, і мати особи, які вони мають.

Літо зовні. Літо всередині.

У космосі немає  пір року: немає  зими та літа, немає  весни та осені. Немає  тут якогось конкретного вечора чи ранку, а є лише космос і більше нічого.

Не можна жити як дитина, яка чекає не дочекається Різдва із подарунками під ялинкою. Все своє життя я прокидаюсь і кажу собі:«Я чекаю не дочекаюся саме цього дня».

Але людина одержима чи закохана жінка — це чоловік чи жінка шалено віддані, самотні, зосереджені.