Якщо чоловікові дуже пощастить, він зустріне за все своє життя три-чотири речі, здатні по-справжньому звести з розуму: це музика, живопис і одна чи дві жінки.

І чого ж ви запитаєте, чи вчить письменство?
По-перше, воно нагадує про те, що ми живі, що життя привілей та подарунок, а зовсім не право. Якщо нас обдарували життям, треба його відслужити. Життя вимагає щось натомість, бо дала нам велике благо — одухотвореність.

Як рідко на обличчі іншої людини можна побачити відображення твого власного обличчя, твоїх потаємних трепетних думок!

Вино з кульбаб. Ці слова — точно літо мовою. Вино з кульбаб — спіймане та закупорене у пляшки літо.

Вечірка розпочалася шість пляшок тому.

Життя дається нам лише на якийсь час. Користуйся, поки можеш, а потім відпусти без сліз. Це дивовижна естафетна паличка – одному Богові відомо, де відбудеться передача.

... Одна людина відрізняється від іншої саме сумою накопиченого ним досвіду, сумою переживань - і тих, що відклалися в голові, і забутих. Тому навіть схожі події кожен із нас бачить зовсім по-різному. Хтось раніше вперше стикається зі смертю, а хтось згодом. Хтось відразу зустрічає кохання, хтось чекає довше. Два свідки однієї і тієї ж аварії, як ми знаємо, розкажуть про неї зовсім по-своєму, кожен — своєю мовою, незрозумілою іншій. У світі не сто елементів, а два мільярди, і всі вони виявляють різні властивості.

Найкраще зберігати в голові, де ніхто нічого не побачить, нічого не запідозрить.

Потрібно просто вирости такою людиною, яка дивиться на світ відкритими очима і не обманюється. У такому разі навіть людське віроломство здасться кумедним, не більше. Коли зрозумієш, що в людській природі завжди є частка зла, тобі легше буде вистояти.

Звідки ця спустошеність? - Запитав він себе. - Чому все, що було в тобі, пішло і залишилася одна порожнеча?