Расул Гамзатов. Мій Дагестан

Поки людина сидить, не дізнаєшся, кульгавий він чи не кульгавий.
Поки людина спить, не дізнаєшся, крива вона чи не крива.
Поки людина обідає, не дізнаєшся, боягуз він чи герой.
Поки людина мовчить, не дізнаєшся, брехлива вона чи правдива.

Докладніше

Расул Гамзатов. Мій Дагестан

Про наш край усім краям підмісячним
Я, як хотілося, розповісти не міг,
З собою носив я повні хурджини,
Та ось біда їх розв'язати не міг. І дзвінкої пісні на рідному прислівнику
Я про підмісячному світі заспівати не міг,
Я кована скриня звалила на плечі,
Але скрині я відімкнути не міг.

Докладніше

Расул Гамзатов. Мій Дагестан

Брехня є брехня, а правда є правда. Вони можуть бути ні великими, ні маленькими. Є життя і смерть. Коли настає смерть - немає  життя, і, навпаки, поки що теплиться життя, смерть ще не прийшла. Вони можуть співіснувати. Одна виключає іншу. Так і брехня із правдою. Брехня - це ганьба, бруд, смітник. Правда - це краса, білизна, чисте небо. Брехня - боягузтво, правда - мужність. Є або те, або це, а середини тут не може бути.

Докладніше