У променях Місяця ти надішаєш мені свої любовні листи, — сказала Ніч Сонцю.
— Я залишу свої відповіді сльозами на траві.

Я попросив дерево: "Скажи мені про Бога".
І воно зацвіло.

Темні хмари перетворюються на небесні квіти, коли їх поцілує світло.

Ніколи не бійся миттєвостей – так співає голос вічності.

«Я втратив мою росинку», — скаржиться квітка ранковому небу, яке втратило всі свої зірки.

Дозволь тому бачити шипи, хто має очі, щоб бачити Розу.

Ми пізнаємо людину не тому, що вона знає, а тому, чому вона радіє.

Всесвіт так міркував:«Повірте,
Про щастя і горе, народження і смерть
Завжди я тлумачу правдиво, зрозуміло,
Але ви розумієте суть їх хибно».

Безмежна надія та ентузіазм – головне багатство молоді.