Поезія — пам'ятник, в якому відображені найкращі та найщасливіші миті найкращих та найщасливіших розумів.

Ніколи так не потрібна поезія, як у ті часи, коли внаслідок панування себелюбства та розрахунку кількість матеріальних благ зростає швидше, ніж здатність освоїти їх згідно із законом душі.