Втім, я не казав, що Доріан одружується. Я сказав тільки, що він збирається одружитися. Це далеко не одне й те саме. Я, наприклад, явно пам'ятаю, що одружився, але не пригадую, щоб я збирався це зробити. І схильний думати, що такого наміру в мене ніколи не було.
Що за погана манера у людей говорити за твоєю спиною те, що є чистою правдою. (Прямо жахливо, як люди поводяться нині: кажуть у людини за спиною всю чисту правду.)
Речі існують остільки, оскільки ми їх бачимо, а що і як ми бачимо залежить від Мистецтв, що вплинули на нас. На щось дивитися і це щось бачити абсолютно різні речі. Щось починає існувати тоді і лише тоді, коли нам стає видно його красу. Зараз люди бачать тумани, але не тому, що тумани існують, а тому, що поети та художники навчили їх загадковій красі подібних явищ. У Лондоні, можливо, бувало туманно вже сотні років. Насмілюсь стверджувати, що так це й було. Але цього ніхто не бачив, тому нам нічого про це невідомо. Туманів не існувало, поки їх не винайдено. У наші дні, треба сказати, тумани доводять до крайності. Де освічений схоплює художній ефект, неосвічений схоплює застуду.
Це безглуздо — розділяти людей на добрих та поганих. Люди бувають або привабливі, або нудні. (Безглуздо ділити людей на добрих і поганих. Люди бувають або чарівні, або нудні.)
За прекрасним завжди прихована якась трагедія. Щоб зацвіла найскромніша квіточка, світи повинні зазнати родових мук.
Вона не раз міняла чоловіків, але зберегла одного коханця, і тому пересуди на її рахунок давно припинилися.
Ненависть дарувала тобі все, що ти бажав. Вона була доброю Пані. Такою вона буває з усіма, хто служить їй.
А година прийде, нас поховали під тиссом;
Але ти воскреснеш, як шиповий кущ,
Або білим відродишся нарцисом,
І, ввіряючись вітру, захочеш уст
Його торкнутися, - за звичкою старої
Наш затремтить порох, і знову закоханою станемо парою.