Ольга Громико. Космоеколухи
Самостійно приймати рішення, звичайно, цікаво і почесно, але іноді це моторошно вимотує.
Самостійно приймати рішення, звичайно, цікаво і почесно, але іноді це моторошно вимотує.
- Ти доросла, розумна жінка!
"Ні те, ні інше, ні третє", - подумала я.
Враховуючи, що всі порядні любовні історії закінчуються або весіллям, або смертю, справа явно йшла до другого.
Просто сестра – це така зараза, яку начебто і любиш найбільше, але й вибешує вона чомусь жахливо!
Куля може і повз просвистіти, а зрада — завжди точно в серці.
— А собі щось вибрали?
- Не-а, - сумно сказала Поліна. — Пива Тед не знайшов, а шоколад увесь білий.
— Я думав, що ти й білий любиш.
- Люблю. Коли він такий із самого початку, а не через життєві обставини.
— Досить! — схаменувся капітан. - Що ви робите? Вони вже здалися!
- Правда? — пілот недовірливо тицьнув нижнє тіло в бік. — А так агресивно лежать...
Він також боявся. Але й розумів, що якщо вони не зроблять цей крок разом, то далі їм доведеться йти на самоті. До кінця життя, тому що нічого подібного з ними вже ніколи не станеться, а на менше вони не погодяться.
Коли зовні бешкетує мороз — ще півбіди. Чоботи тепліші, товстіший кожух і міцніший грог, всього-то проблем. А ось що робити з замерзлим серцем?