Олексій Лозіна-Лозинський
Я зважую світ. Збожеволіючи, в ліжку,
Я чую солодко, як у темряві і тиші
Мислення мірні і чорні гойдалки,
Як шибениця в темряві, качають Божі цілі
І жах скрикнула і змовкла душі.
Я зважую світ. Збожеволіючи, в ліжку,
Я чую солодко, як у темряві і тиші
Мислення мірні і чорні гойдалки,
Як шибениця в темряві, качають Божі цілі
І жах скрикнула і змовкла душі.