Олександр Островський. Безприданниця
— Значить, нехай жінка плаче, страждає, аби любила вас?
- Що робити, Ларисо Дмитрівно! У коханні рівності немає, це вже не мною заведено. У коханні доводиться іноді й плакати.
- І неодмінно жінці?
— Звісно, не чоловікові.