Олександр Дюма. Віконт де Бражелон, або Десять років по тому
Люди, старіючи, повертаються до дитинства.
Люди, старіючи, повертаються до дитинства.
Я не гордий, я щасливий, а щастя засліплює набагато більше, ніж гордість.
Завжди поспішаєш бути щасливим. Хто довго страждав, той важко вірить своєму щастю.
Скупість сушить душу.
Чому саме з вами мені вперше хочеться розділити радість мене бажання? Напевно, тому, що я зрозуміла, що ви любите мене заради мене, а не заради себе, адже всі інші завжди любили мене заради власного задоволення.
Вода і час — два могутні розчинники: один точить камінь, інший підточує самолюбство.
Бідолашні створіння! Якщо не можна їх любити, то можна пошкодувати. Ви шкодуєте сліпого, котрий ніколи не бачив денного світла, глухого, що ніколи не чув голосів природи, німого, котрий ніколи не міг передати голос своєї душі, і з почуття сорому не хочете пошкодувати сліпоту серця, глухоту душі та немоту совісті, які роблять нещасну страждальницю божевільної і поза її волею нездатною бачити добре, чути Господа Бога і говорити чистою мовою любові та віри.
Немає нічого, що б не продавалося, коли вмієш запропонувати потрібну ціну.
Атос був оптимістом, коли мова йшла про речі, і песимістом, коли мова йшла про людей.
У цьому - вся людська мудрість. Самий великий, найсильніший, найспритніший - той, хто вміє чекати.