Олександр Дюма. Сорок п'ять

Отже, кардинал користувався загальною повагою, бо нерідко трапляється, що коли чиясь життєва удача починає рости, вона  набуває привабливої ​​сили і, наче всі її атоми забезпечені щупальцями, змушує щастя інших людей ставати своїм сателітом. З цієї причини кардиналу надавали ще більшого блиску і славного імені  його батька, і недавнього нечуваного піднесення його брата Анни. До того ж він неухильно дотримувався мудрого правила приховувати від усіх своє життя, виставляючи напоказ свій розум.

Докладніше

Олександр Дюма. Граф Монте Крісто

- Це неймовірно, - сказала баронеса, - мати півмільйонний секретний фонд і бути настільки необізнаним!
— Повірте, баронеса,— відповів Люсьєн,— що якби я мав півмільйона, я вжив би його на щось інше, а не на збирання відомостей про графа Монте-Крісто.

Докладніше

Олександр Дюма. Робін Гуд

- Прокляття на твою голову! — раптом вигукнув співак, звернувшись із цими люб'язними словами до свого коня. — Та як ти смієш не мовчати в захопленні й захваті, ти несмачна тварина, коли їх моїх вуст ллється потік гармонійних звуків? Замість того щоб поставити вуха сторчма і слухати мене з належною серйозністю, ти крутиш головою вправо і вліво і приєднуєш до мого голосу свій, фальшивий і немелодійний! Так, але ж ти — самка, а отже, за своєю природою вперта, безглузда, любиш дражнити і суперечити. Якщо я хочу, щоб ти йшла в один бік, ти неодмінно підеш у інший, ти завжди робиш те, що робити не мусиш, і ніколине робиш те, що маєш. Ти знаєш, що я тебе люблю, нахабниця, і оскільки ти впевнена в цьому, тобі захотілося змінити господаря. Ти, як усі жінки, примхлива, непостійна, норовлива і кокетлива.

Докладніше