Деякі речі ніколи не залишаються позаду. Вони не хочуть тихо вмирати в минулому, вони постійно вириваються назовні — з минулого, з пам'яті, з забуття — і дають про себе знати в саму невідповідну хвилину.

Не люблю, коли про дітей кажуть заводити. Заводять кішок, собак та морських свинок, а діти з'являються на світ.

Завжди легше виконувати запропонований сценарій, ніж заводити власну мелодію.

Перш ніж переживати з приводу чужої думки або через те, що хтось у вас розчарувався, просто запитайте себе: невже сенс вашого життя полягає в тому, щоб виправдовувати чужі очікування?

Жодна любов не дає права вважати іншу людину своєю власністю.

Це найчистіший, найсолодший адреналін – почуття власної сили.

Усі бояться. Не вір, якщо кажуть, що не бояться – брешуть. І нічого ганебного тут немає. Думаєш, якщо хтось не боїться, то він розумний чи хоробрий? Він дурень просто. Тільки дурні нічого не бояться.

Творчість ніколи не зрадить і прийме тебе будь—кого – самотнього, убитого горем. Враженого розчаруванням і спустошеного. Воно, як мати обігріє, приголубить і знайде для кожного сенс життя.

Адже Бог  часто насилає нам сліпоту: того й не бачиш, що під самим носом робиться.

У кожного з нас бувають і радості та нещастя, але радістю ми намагаємося поділитися з близькими, а горе прагнемо пережити наодинці.