Олег Рой. Мир над прірвою
Іноді зовсім сторонні люди набагато ближче один до одного, ніж ті, що виросли під одним дахом.
Іноді зовсім сторонні люди набагато ближче один до одного, ніж ті, що виросли під одним дахом.
Не кожному дано прожити життя, в якому побут, гардероб і кухня завжди знаходяться в зразковому порядку, а справою подружжя залишається лише приносити один одному радість та задоволення.
Якби все погане, що ми комусь бажаємо збувалося, то на землі б уже нікого не залишилося живим і здоровим.
Ми й наодинці не можемо наповнити своє життя щастям, а що вже й казати про шлюб, у якому відповідальність зростає вдвічі.
Іноді я думаю, що між дівчатами та мишами набагато більше спільного, ніж уявляють і ті, й інші. Наприклад, писк. І прагнення тягнути все у свою нірку… І бояться одне одного вони однаково…
... Вона раптом швидко доторкнулася губами до моїх губ і втекла. Я навіть не зрозумів, як стався цей поцілунок. Шурхіт вітру, швидкоплинний дотик метелика, який одразу впорхнув геть. Цієї чарівної миті я відчув такий приплив щастя, що ледь не зомлів від надміру почуттів.
Кинута. Коротке дурне слово. Можна тисячу разів читати про це в книгах, тисячу разів думати, що не знайти сюжету банальнішого. Це так… Але лише доки не покинуть тебе. А тоді можна нескінченно говорити про банальність тьмяному дзеркалу, звідки безглуздо дивляться на тебе порожні згаслі очі.
Бідолашних, звичайно, багато. Багатих – набагато менше. Дуже багатих ще менше. А той, хто найбагатший — той, мабуть, і найнещасніший. Сидить за сімома замками, як Кощій, стереже свої мільярди, як би їх не розтягли.
Світ у дитинстві бачиться яскравою запашною квіткою, в якій ти сам є серцевиною.