Одрі Хепберн
Жити — це як бігти музеєм. І тільки потім ви починаєте по—справжньому усвідомлювати, що ви побачили, думати про це, наводити довідки в книгах і згадувати, оскільки ви не можете прийняти це все й одразу.
Жити — це як бігти музеєм. І тільки потім ви починаєте по—справжньому усвідомлювати, що ви побачили, думати про це, наводити довідки в книгах і згадувати, оскільки ви не можете прийняти це все й одразу.
Мені не потрібне ліжко, щоб довести свою жіночність. Я можу бути сексуальна, просто зриваючи яблука з дерева або стоячи під дощем.
Краса жінки не у зовнішній її привабливості, справжня краса жінки відбивається у її душі. Це турбота, яку вона віддає із любов'ю. Це пристрасть, яку вона виявляє. Краса жінки з роками тільки зростає.
Віддавати - значить жити. Якщо припиниш віддавати, то ні для чого буде жити.
Я народилася з неймовірним бажанням любові та пристрасною потребою дарувати її.
Люди набагато більше, ніж речі, потребують того, щоб їх підібрали, полагодили, знайшли їм місце і пробачили; ніколи нікого не викидайте.
Я вірю в манікюр, в кричучий одяг, у те, що на відпочинку теж потрібно робити зачіску і наносити губну помаду. Я вірю в рожевий колір, а також у те, що щасливі дівчата найкрасивіші. Я вірю в те, що найкращий засіб для спалювання калорій – це сміх. Я вірю в те, що завтра буде новий день, і... я вірю в чудеса.
Кажуть, кохання – найвигідніший внесок, чим більше віддаєш, тим більше отримуєш у відповідь. Не в тому річ: любов найунікальніший внесок — чим більше її даруєш, тим більше народжується у вас самих. Якби всі це розуміли, наскільки легше було б жити.
Я ніколи не хотіла розлучення. Я терпіти не можу цього слова. Я вся стискаюсь, коли його вимовляють, говорячи про мене. Мій ідеал був вийти заміж раз і назавжди.