Ми називаємо важким те, що не вдається більшості людей. Якщо ти працював над чимось, довів справу до кінця і продовжуєш підтримувати його протягом життя – це досягнення виділяє тебе серед оточуючих: тих, хто взявся за найважче і тих, хто продовжує вирішувати складні завдання. Ви здивуєтеся, наскільки інтелектуально лінивими ми можемо бути. Я можу піти простішим шляхом навчання і отримувати«п'ятірки», а всі будуть у захваті від моїх оцінок. Оцінки повинні показувати, наскільки ти крутий, але твоя так звана крутість не вимірюється оцінками, вона  вимірюється твоїми реальними досягненнями. Ось чому найвидатніших людей не запитують про їхній диплом. Звання не має жодного значення.

Якщо люди одного разу вимруть через якусь катастрофу, це буде найбільша трагедія в історії життя у Всесвіті. Не тому, що нам не вистачило розуму себе захистити, а тому, що ми не передбачали свій кінець. Домінуючим видам, які замінять нас на пост-апокаліпсичній Землі, залишиться тільки ворожити, розглядаючи наші скелети в музеях природної історії, чому головастий homo sapiens досяг успіху не більше, ніж доісторичні динозаври з курячими мізками.

Наші молекули з'явилися зі зірок, які колись вибухнули і розлетілися по всій галактиці. Погляньте на Всесвіт очима учасників цієї події і зможете відчути себе величезними, а не маленькими піщинками в космосі. Будь-який астрофізик, що дивиться в космос, почувається великим.

Винахідливість - це бачити те, що бачать всі інші, але прийти до думки, якої ні в кого раніше не було, і якось її висловити.

Це нормально не знати відповіді на всі запитання. Краще визнавати своє невігластво, ніж вірити у відповіді, які можуть бути неправильними. Вдавання що ми знаємо все, закриває двері для розуміння що там насправді.

Протягом століть вчені відчували, як щось змушує їх поетизувати загадки Всесвіту та все, створене Творцем. Мабуть, не слід дивуватися: і тоді, і зараз, багато вчених вважали себе людьми глибоко релігійними. Однак ретельне вивчення старих робіт, зокрема тих, які стосувалися пізнання Всесвіту, показує, що їхні автори зверталися до Бога лише в моменти, коли досягали межі своєї здатності зрозуміти світ довкола себе. Вони закликали до вищих сил лише тоді, коли стикалися зі своїм безмежним невіглаством. Вони пояснювали Божою волею все те, чого не могли зрозуміти самі. Але там, де вони були впевнені у правоті своїх доказів, про Бога не згадували.

Теорія еволюції, як і теорія гравітації, це науковий факт. Еволюція – це реальне явище. Прийняти свою спорідненість із усім живим на землі — це не просто науково, це, на мою думку, ще й запаморочливий духовний політ.

Наука говорить правду, незалежно від того, вірите ви в це чи ні.