Люди — найуразливіше місце будь-якої системи безпеки.

Коли є з ким розділити відповідальність, завжди трохи легше.

Чому суспільству людей я довгий час волів книги. Люди жорстокі, особливо діти. Вони не горять бажанням вникати у ваші обставини. Вони не знають співчуття та поблажливості.

Почуття провини завжди злило її. Вона  не любила бути не правою, тим більше не любила, коли їй вказували на її неправоту. Але зараз чомусь злості не було. Вона  лише відчувала вину за свої слова, за те, що в спробі довести йому свою правоту зачепила те, що не мала чіпати. Вона  готова була вибачитись, але це не означало, що вона змінила свою думку щодо завдань їх розслідування.

Я раптово зрозумів, що надприродне зло  виглядає не так потворно, як зло, творене людьми з плоті та крові. Я не прихильник позиції«підстав другу щіку, якщо тебе вже вдарили», але я навіть теоретично не вірю в зцілюючу силу помсти.

Він був старший за неї всього на вісім років, хоча їй часом здавалося, що між ними ціла прірва. Втім, як він мирився з її впертістю і жагою до пригод, так і вона прощала йому подібну поведінку.

Тайга, що оточувала село з усіх боків, тривожно шуміла, викликаючи дивне почуття тривоги, хмари спустилися ще нижче, огорнувши село щільним коконом, а по дорозі, обережно забираючись на всі двори, поповз туман.

Жалість, поряд із захопленням і благородністю, прекрасна основа для кохання.

Він любив Санкт-Петербург з його натовпами людей і шумом, з бібліотеками та театрами, кінотеатрами та ресторанами.

Можна втратити все, що завгодно, але піднятися та піти далі. А втрата життя – це кінець. Це назавжди. Це не можна змінити.