Деякий час вони мовчали, насолоджуючись спокоєм, що рідко випадає міським жителям. Навколо не чути було ні шуму автомобілів, ні розмов людей. Здавалося, навіть дерева завмерли, щоб не потурбувати ранкову тишу.

Вона не пам'ятала, як опинилася в лісі, не знала, хто саме її переслідує, але якийсь древній інстинкт, закладений у кожному з нас ще з того часу, як ми жили в печерах і полювали на мамонтів, велів одне: тікати. Бігти, якнайшвидше.